11 червня 1881 року – в с.Золотий Потік Бучацького району народився український священик, релігійний діяч, редактор о.Яким Фещак. У 1896 році вступив до новіціяту оо. Василіян, а в 1901 – склав вічні монаші обіти. Працював викладачем в Бучачі. Викладав латину, риторику в чернечому ліцеї Крехова. Редагував релігійний часопис «Місіонар». У грудні 1918 попросив настоятелів чину Василіян відпустити польовим духівником Української Галицької Армії. Став капеляном 9-ї Белзької бригади, польовим духівником в званні сотника. З УГА перейшов Збруч коло Підволочиська. У Вінниці очолив польове духовенство І-го корпусу УГА. Помер від тифу в Чечельнику. «Монахом-лицарем» називали галичани Якима Фещака.
11 червня 1894 року - у Збаражі народився громадський діяч, видавець Антін Батюк. Вступив у ряди Українських січових стрільців, а в 1917 р. у ранзі поручника брав участь у національно-визвольній боротьбі. Воював у складі УСС, УГА; з осені 1919 р. — старшина Армії УНР. У 1922 р. емігрував до США. Працював у американських міських установах, крім того, займався культурно-освітньою працею в Скрентоні й Тейлборі, де провадив Школу українознавства. Працював у редакції газети «Народна воля». У 1955 р. його обрано на пост секретаря Українського конгресового комітету Америки. Долучився до встановлення Світового конгресу вільних українців. Помер 23 жовтня 1978 р. в м. Скрентоні (США).
11 червня 1917 року – на Тернопільщині побачив світ перший і останній номер газети гвардії гренадерського полку XI російської армії «Правда гренадерская».
11 червня 1919 року – Українська Галицька Армія зайняла Бучач. У бою особливо відзначилися артилеристи 4-го і 7-го гарматних полків - батареї сотників С. Когута, В. Галана, Р. Олексія і Ю. Полянського. Сили противника відступили до Тернополя, до групи польських військ, утвореної для оборони міста.
11 червня 1943 року - нацисти розстріляли близько 500 євреїв з гетто в Бучачі.