28 жовтня 2019 року колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги захисників та обвинуваченого Петра Л. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2019 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 25 грудня 2015 року, приблизно о 18 год., обвинувачені Петро Л. та Олександр Д., перебуваючи у м. Тернополі на вул. Живова, домовились взяти таксі для поїздки до місця проживання неповнолітнього Олександра Д. у смт. Підволочиськ Тернопільської області. Оскільки обидва не мали коштів оплатити проїзд, то домовились у пункті призначення вбити водія таксі.
Реалізовуючи свій злочинний задум, при в’їзді в смт. Підволочиськ Петро Л. скерував таксі до мікрорайону «Новий світ», дорога до якого пролягає через поле. Коли водій таксі Євгенія К. зупинилась із вимогою оплатити проїзд, то Олександр Д., який сидів поруч із нею, схопив і утримував потерпілу руками, а Петро Л., який сидів позаду неї на пасажирському сидінні, з особливою жорстокістю, долаючи її опір та приглушуючи крики ударами ножа аж до її повного мовчання та нерухомості, наніс щонайменше шість колото-ріжучих ран у шию та обличчя потерпілої, від яких вона згодом померла. Смерть Євгенії К. настала внаслідок масивної кровотечі та гострої дихальної недостатності.
Після цього вони викрали з салону таксі мобільний телефон вартістю 852 грн. та втекли з місця пригоди. Наступного дня вказаний телефон здали у ломбард, а отримані кошти поділили між собою.
Вказані дії Петра Л. та Олександра Д. суд кваліфікував за п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів із особливою жорстокістю) та ч.2 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб) і за сукупністю цих злочинів призначив покарання відповідно 15 та 13 років позбавлення волі.
Санкція п.п. 4, 6, 12 ч.2 статті 115 КК України передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі.
Крім того, встановлено, що раніше, 27 листопада 2015 року , обвинувачений Петро Л. вчинив також інший злочин, а саме неподалік загально-освітньої школи №24 м. Тернопіль відкрито викрав у неповнолітнього мобільний телефон торгової марки і з місця пригоди втік, спричинивши потерпілому 1 тис. 948 грн матеріальної шкоди. Викрадений телефон одразу здав у ломбард, а отримані кошти використав на власні потреби.
Такі дії Петра Л. судом кваліфіковано за ч.1 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна або грабіж).
Санкція статті передбачає: штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; або від 100 до 240 годин громадських робіт; або до 2-ох років громадських робіт; або до 6 місяців арешту; або до 4-ох років позбавлення волі.
Не визнаючи своєї вини та не погодившись із вироком суду, засуджений Петро Л. та його захисник і захисник Олександра Д. подали апеляційні скарги та просили вирок суду першої інстанції вирок скасувати, кримінальне провадження у справі закрити або відправити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Тернопільського апеляційного суду, доводи обвинувачених та їх захисників, законного представника Олександра Д., думку прокурора та представника потерпілої, які заперечили проти задоволення апеляційних скарг, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до переконання, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає, а тому апеляційні скарги захисників та обвинуваченого Петра Л. слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без змін.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду