Домашня кішка вигодувала дитинчат дикого хижака на Тернопільщині
Домашня кішка вигодувала дитинчат дикого хижака: Ольга Робак зі села Староміщина, що у Підволочиському районі, розповіла, що тепер ці малюки живуть разом із кошенятами. Матір тваринок найімовірніше покинула їх через чужий запах. Звіряток знайшли у покинутій стодолі. "Одразу спитала сусідів, що це за звірятка", – розповідає. – "Хтось казав, що це куна, тхір або ласиця. Радили позбутися їх. Нам сказали: "Краще втопити, щоб потім не наробили пакості". Я не знаю, що це за тваринки. Думаю, що то куниці", – розповідає сайту Про Те Ольга Робак. "Через дорогу від нас є покинуте обійстя, де ми прибирали 17-го червня", – продовжує пані Ольга. – "Моя мама сказала, що в стодолі за дверима щось ворушиться. Ніби якісь кошенятка. Одне випало, вона його підняла і поставила до інших. Після обіду я присвітила ліхтарем і зрозуміла, що це не кошенятка, бо в них інакші мордочки. Ми ще почекали до пізнього вечора, щоб мама їх забрала. Цього так і не сталося. Наймовірніше самка залишила звірят через те, що моя мама підняла те, яке випало з гнізда. Можливо, тварина відчула сторонній запах і відмовилася від них. Адже в гнізді було більше тваринок, а залишилося тільки двоє".Забрати звірят додому – це був єдиний вихід із ситуації, вважає Ольга Робак."Наша кішка саме народила, і ми їй підкинули ще цих двох. Вона їх прийняла. Звірята були ще сліпенькими і сіренькими, майже такі, як кошенята".Згодом Ольга Робак вже підгодовувала тваринок коров’ячим молоком."Два тижні кішка їх годувала", – розповідає. – "Якщо в перші дні звірятка наїдалися і спали з котенятами, то потім пищали і активно рухалися. Ми зрозуміли, що вони були голодні. То ми догодовували їх свіжим коров’ячим молоком".Тваринки живуть разом з господарями у хаті. Сплять з кошенятами у ящику від бананів."Коробка має дірки, через які звірята пролізають", – сміється пані Ольга. – "Акуратні. Разом з кошенятами йдуть на пісок. Дуже самостійні. Їдять усе, що їм даємо – сир, молоко, м’ясо, кашу. От сьогодні і макарони їли. Вони дуже багато їдять. Більше, аніж кошенята. А як наїдаються, тоді бігають по коридору. Гарно граються з кошенятами, але якщо голодні, то кусаються. Тоді на руки їх не візьмеш. У нас зараз триває ремонт. Тому виносимо їх на вулицю, але в клітці, щоб не втекли".Ольга Робак планує доглядати за тваринами і тоді, коли виростуть."Вже маємо клітку, з часом візьмемо більшу", – каже. – "Наразі вони в хаті. То нічого, що вони хижаки. Прогодуємо. Удома всі тримають і котів, і собак. Хіба вони не хочуть м’яса? Маємо собаку породи хаскі. Годуємо його курячими хребтами. Вибираємо з них м’ясо і даємо звіряткам. Вони їдять все, що дамо і ще й запивають молоком".Ну не ми могли їх просто покинути. Наша сім’я любить тварин. Маємо дві дорослі кицьки, шестеро кошенят і ще двоє цих звірят. Також тримаємо двох папуг. На вулиці є дві собаки і птиця, а ще є корови і телятко. Торік ми мали 14 кошенят. Багатьох нам підкинули. Ми усіх їх роздали в добрі руки. Колір їхньої шубки постійно змінюється. Спершу вони були сірого кольору, потім набули коричневого відтінку з чорним, а тепер – переважає сіруватий відтінок. Дуже цікаві тваринки: тіло і мордочка видовжена. Коли біжать по коридору, то горбляться. А як граються із кошенятами, то аж підстрибують. Мають прекрасний нюх. Звичайно, що це хижак, бо воно кусається. Щоправда, не сильно.Ольга Робак каже, що звірята дуже грайливі."У мене двоє дітей", – додає. – "Якось вони винесли на подвір’я м’яку іграшку – зелену ящірку. То те звірятко як взяло ту іграшку, то так пищало, десь заховало навіть. Вони граються всім, що бачать, у тому числі целофановими торбинками". "Щоб не наробили людям біди", – пояснює. – "Боюся, що вони можуть душити курей. Наразі годуємо їх. Можливо віддамо в якийсь зоокуток чи зоопарк, якщо не зможемо впоратися. Думаю, якщо їх відпустити, то вони вижили б природі, а можливо і ні. Ми ж їх приручили і не можемо їх випустити на вірну смерть".Односельці, які спершу радили потопити звіряток, тепер цікавляться ними."Люди питають, як наші звірятка", – говорить Ольга Григорівна. – "Приходять подивитися, але на руки не наважуються взяти. От кроленятко чи, можливо, хом’ячка взяли би в руки. А цих звірят – ні".Детальніше читайте у "ПроТе". Джерело: 0352.ua