Як ділять домашні справи в Родині року: відверта розмова з відомим тернопільським подружжям
Автор:
Ольга Турчак
- Депутат Тернопільської міськради Роман Навроцький та його дружина керівник «Всеукраїнської платформи Жінки в бізнесі» у Тернопільській області отримали головну сімейну премію України "Родина року-2021".
- Для читачів "20 хвилин" успішне подружжя відверто поділилось секретами щасливого життя разом та розповіли свою історію кохання. Як це бути найкращою родиною року в Україні.
Вони успішні кожен у своїй сфері, а разом "Родина року.". Романа та Ольгу Навроцьких добре знають в Тернополі. Обоє громадські діячі, благодійники та власники спільного бізнесу, а ще батьки маленького сина якого теж звуть Роман. Ми ж запитали у них які вони вдома, коли немає світла камер та стихає гамір суспільного життя.
— Нам запропонували взяти участь у премії "Родина року". Тоді ми зрозуміли, що наше активне громадське життя, наша спільна справа та ті цінності, які ми визнаємо стали приводом для цього. Для нас це дуже почесно. Адже дуже добре, якщо ми станемо прикладом для того аби інші сім'ї відкривали свої справи та дотримувались ідеї, що сім'я — це найважливіше в житті, так як це є у нас. Церемонія нагородження проходила в закладі Regent Hill у Києві. На заході ми поспілкувались з Ольгою Сумською, Мариною Кінах, Катериною Бужинською, Камалією, Павлом Зібровим, Катериною Ющенко, Дзідзьо, Олегом Пінчуком та іншими. Багато хто з них виступав під час концерту. Атмосфера була надзвичайно затишна та приємна, — розповідає Ольга Навроцька. — Під час церемонії на головній сцені транслювали ролик про нашу родину. І коли назвали наші імена, і ми з чоловіком уже йшли на сцену, то емоції переповнювали, ноги підкошувалися, і ми ще сьогодні оговтуємося від тих приємних подій. Дуже дякуємо за нагороду і організаторам за чудове свято". Для нас це насамперед визнання сімейних цінностей.
До слова, історію створення сім'ї Навроцьких ми розповідали ще кілька років тому в матеріалі; Жінки відомих тернополян: як Ольга Навроцька разом із чоловіком-депутатом варення готують
Долі депутата двох скликань міськради Романа Навроцького та його дружини Ольги, як це банально не звучить, поєднала політика.
— То був 2009 рік, вибори до обласної ради. У круговерті виборчого процесу і народилася їхня сімейна казка. Я був керівником штабу однієї з політсил у Підволочиському районі, балотувався до облради. Оля ж була головою ДВК. Одна знайома з Вінниці нас і познайомила. Як зараз пам’ятаю, що вона сказала: «Дивись, яка гарна жінка. Якби ти її взяв до себе працювати, тобі би було добре. Так і сталося. Спочатку ми лишень працювали разом, згодом зрозуміли, що закохалися. Потім – освідчення і все решта, — розповідав тоді пан Роман.
Розповіли один про одного
Подружню пару ми попросили розповісти про свої секрети щасливої родини. Та охарактеризувати один одного. Спочатку публікуємо відповідь пані Ольги.
— Мій чоловік дуже харизматична особистість. Він дуже добра людина, за характером лідер. Якщо він з'являється в компанії — завжди стає її душею. Навіть вчора (розмова 19 березня прим. ред), під час вручення нагороди, я вже була знайома з багатьма учасниками, то чоловік не знав нікого, але буквально за декілька хвилин він одразу знайшов мову з моїми знайомим, — говорить Ольга Навроцька.
Теплими словами свою дружину охарактеризував і Роман Навроцький.
— Оля сильна, енергійна, добра, мудра. А ще вона з великим бажанням змінювати світ на краще. Жінка — це та людина, яка має розрадити, порадити, тримати в руках родинне гніздо. Я тішусь тим, що дружина розділяє багато цінностей моїх. Тішусь, що разом ми можемо передати наші народні українські традиції синові.
Хто в сім'ї голова?
Ольга: Мій чоловік за характером лідер. І в нашій родині він голова. Хоча у мене теж є якості лідерки, але я нерідко поступаюсь йому. І це тому, що я вирішила, що я "за мужем", і він в родині голова. З часом ми зрозуміли, що не потрібно боротись за лідерство в сім'ї: потрібно доповнювати один одного, підтримувати. Найголовніше, що кожен з нас має бути впевнений, що які б біди не траплялись, у нього завжди є друга половинка, яка прийде на допомогу та підставить своє плече.
Роман: Ми чоловіки створені для жінок. Ми повинні робити все, аби завойовувати серця жінок.Так, чоловік голова, а жінка — шия це про нашу сім'ю. За нашими переконаннями, чоловік повинен обирати напрямок, а жінка бути його підтримкою на шляху. Не знаю, що на це питання відповіла дружина, але я вважаю себе головою нашої сім'ї. В діловому мовленні є така фраза "Підпипсую за погодженням". Усі найважливіші рішення ми приймаємо саме так.
На кого більше схожий син?
Ольга: Ромчик перейняв від батька сильний характер. Інколи ми бачимо, що він настільки вміє відстояти свою позицію, що навіть ми обоє не можемо їй суперечити. Це не забаганка, а, як би це дивно це не прозвучало, сформована думка. Не дарма так сталось, що він у нас теж Роман. Ми планували його назвати Данилком, але він вирішив зробити подарунок на День Ангела батька та народився 1 грудня. Тож тепер в цей день у нас три свята.
Роман: Завжди кажу, що це мій прототип. Ви хованням займаємось двоє, але 90% це роблю я. Бо Оля дала йому життя, а я маю показати йому добрі та недуже сторони. Насправді, аби добре виховати дитину, треба виховувати себе. Бо усі наші недосконалості ми бачимо в поведінці дитини. Рома перейняв багато сильних рис характеру. Він в нас абсолютний лідер.
Чи відчували коли-небудь різницю у віці
Ольга:Ні. Я ніколи не відчувала цього. Коли ми лише познайомились, я боялась різниці і я казала, що дорого б віддала, аби цієї різниці не було. Але так склалась доля. Мабуть, так склалась доля чи так захотів Бог. Я абсолютно не відчуваю, що у нас є різниця у віці, а навпаки почуваю себе коло Романа маленькою дівчинкою. Він строгий, сказав додому, отож нерідко підчиняюсь не сперечаючись.
Роман: Ні ніколи не відчував. Жодного разу. Стосунки не залежать від віку. Є розум і почуття, тоді все складається. Коли людям бракує чогось в стосунках, вони можуть причини незгод списувати на такі причини.
Чи важливо говорити "Я тебе люблю"
Ольга: Напевно, це найважливіші слова в нашому житті. Це ті слова, які хоче почути чоловік, дружина, діти, мама і тато. Я люблю ще три інших слова: "Чим тобі допомогти?". Бо інколи, коли буває так важко, і може навіть ця людина і не зможе допомогти, але приємно, коли хтось намагається дати цю допомогу. Я вважаю, що такі слова мають звучати щодня. Те, що для нас найцінніше, воно безкоштовне. Обняти, поцілувати. Ми маємо традицію і щодня, коли чоловік йде на роботу, я обов'язково його цілую. Я йому кажу, що це заряд енергії від жінки і йому обов'язково в цей день пощастить.
З сином в нас теж є свої маленькі ритуали. Ми домовились, що у складні моменти, або в людних місцях чи коли йому стане сумно, або навіть просто так - він або я тричі стискаємо руку і для нас це означає "Я-тебе-люблю"
Роман: Про те, що люблю дружину кажу їй щодня. Інакше день прожитий намарно. Квіти теж часто дарую. Востаннє це було, здається, 1 березня з нагоди початку весни.
Як проходили складні моменти?
Ольга: Як і кожна сім'я ми пройшли усі етапи стосунків. І, звісно, були моменти, коли було важко. В складних моментах треба розуміти, що усі вони дані для того аби зростати. Я вважаю, що якщо усі живі та здорові, то слова "проблеми" немає. Є слово "завдання". І якщо до цього так ставитись, то набагато легше їх виконувати. Звісно, як і кожна сім'я, ми маємо суперечки, доводимо один одному свою правду. І цікаво, але наші ці суперечки переходять у спори. Коли є якась ситуація з різними поглядами ми просто б'ємось об заклад на банальну шоколадку і даємо спокій тому питанню. Усі складні моменти стараємось проходити разом, усе проговорити, часто йдемо на компроміс, адже на цьому і будуються стосунки.
Роман: Знаходимо компроміси, точки дотику, згладжуємо гострі кути. Це можна порівняти з роботою скульптура, який забирає усе непотрібне, щоб робота була довершеною. Навіть якщо сходиться дві людини з сильними рисами характеру, то и повинні бачити тільки кінцеву ціль. Бо тоді разом до неї легше йти. мпроміси, точки дотику, згладжуємо гострі кути. Це можна порівняти з роботою скульптура, який забирає усе непотрібне, щоб робота була довершеною. Навіть якщо сходиться дві людини з сильними рисами характеру, то и повинні бачити тільки кінцеву ціль. Бо тоді разом до неї легше йти.
Як ділите сімейні обов'язки
Ольга: У мої обов'язки входить щоб дім де ми проживаємо був комфортним: чистота, речі на своїх місцях, вчасно випрані речі, приготовані страви і аромат випічки(для цього спеціально на деко даю ваніль і тоді дух від свіжоспеченого розходиться по дому- це створює затишок) Нерідко кулінарить під настрій чоловік і це у нього прекрасно виходить.
Я помітила тенденцію, чому чоловіки-кулінари нерідко кращі-просто вони не економлять!!! Ми, жінки даємо до прикладу масла трішки, а решту ще залишаємо для іншої страви, а чоловіки дають увесь шматок і - вуаля - страва сочніша і смачніша! А ще я люблю коли за покупками ходить чоловік, а не я. Бо зазвичай я купую строго за списком, порівнюючи ціни і економічну сторону покупки. Роман же бере те що йому до вподоби і поза списком завжди є приємні несподіванки для мене і сина. Доречі, прасує Роман сам. Йому це до вподоби і він не доручає цього мені. Сина виховуємо разом, проте я мягше а чоловік строгіше, але на диво Ромчику це подобається. Інтелектуальні заняття з сином на мені, а англійська, музика і спорт то вже татусь.
Роман: У мене така позиція: якщо жінка не встигає з роботою по дому, отже вона не має права займатись іншими речами: суспільними, благодійними чи ще чимось. Якщо вдома все окей, вона може іти творити інші речі. Якщо вона щось творить, але вдома не окей, то я включаюсь. Якщо про Олю, то вона встигає всюди: вдома все окей, сімейне вогнище підтримує, за дитиною доглядає. Я стараюсь допомагати. Якщо говорити про кухню, я коли маю хороший настрій, можу приготувати щось смачненьке.
Що ви б порадили молодим сім'ям?
Ольга: Не втрачати свого я. Коли люди створюють родину, вони ділять усе навпіл. Але, дотримуючись усіх сімейних цінностей, завжди людина має зберегти власну особистість. Бо нерідко у побуті про це забувають. Також, хотілося б попросити людей не боятись труднощів. Треба зупинитись, подумати, зважити все. Про все поговорити. Вміти просити вибачення. Вміти говорити "Я тебе кохаю» і « В нас все буде добре". Ну і на завершення порада: починати і завершувати день з поцілунка. Бо виражати свою любов це дуже важливо. А ще не дай Боже це може бути останнім поцілунком у житті, тому цілуйте коханих, щоб не пошкодувати що ви цього не зробили одного разу.....
Роман: Перше, це треба любити один одного, друге — поважати один одного, третє — дивитись одними очима в одному напрямку. Якщо це відбувається. Тоді це і називається щастям.
Редакція "20 хвилин" вітає Романа та Ольгу Навроцьких з важливою відзнакою!